субота, 31 жовтня 2015 р.

Володимир Висоцький. Пісенька про мангустів

Філософська пісня.

Про перспективи України у світлі її науки та освіти

Останнім часом часто доводиться чути про те, що наука України або взагалі не потрібна, або занадто для неї дороге задоволення, а також, що мати такий відсоток освічених людей, як сьогодні, - це недозволена розкіш для такої бідної країни, як Україна. 
На жаль, подібні слова звучать не тільки на побутовому рівні, а й у політичних та економічних колах. Замість критики всіляких, часом дуже вагомих, аргументів проти українських науки і освіти, вибудуємо з них початок наступного простого ланцюжка міркувань, що позначає ключові пункти шляху із сьогодення в майбутнє.
Джерело:  http://hvylya.net

пʼятниця, 30 жовтня 2015 р.

Науковий жаргон — бар’єр між автором і читачем

Джерело: http://mova.ga

Пилип СЕЛІГЕЙ
Протягом останніх 10-15 років, коли йдеться про мову наукових публікацій, найчастіше обговорюють питання розбудови української термінології, впровадження рідної мови в наукову періодику. І це слушно: будь-яка розвинута мова повинна мати розвинутий науковий стиль. Однак за цією проблемою ми, здається, випустили з уваги той очевидний факт, що тексти бажано писати не просто рідною мовою, а й так, щоб вони відповідали канонам довершеного наукового стилю — ясності, логічності, точності, термінологічній визначеності.
Тим часом будь-який неупереджений читач має визнати: мова багатьох наукових публікацій часто-густо виявляється дуже далекою від цих канонів. Кому не доводилося натрапляти у статті чи монографії на такі, наприклад, «перли»:
«Оскільки парадигма як спосіб упорядкування явищ, як їх пізнавальна перспектива задає „спільновимірність“ явищам лише під одним кутом бачення, а епістема як історично змінна структура, яка задає умови реалізації різноманіттю концепцій, думок, поглядів внутрішньою єдністю форм мислення, спільним принципом упорядкування і „взаємовимірності“ явищ у певному культурно часовому періоді (тобто на дуже широкому культурно-філософському фоні), то інтерпарадигматична рамка, знаходячись у проміжку між цими величинами, дозволяє розглядати окреме явище „методом перехресних кореляцій“, маючи на увазі різноманітні кореляції певного аспекту мовного явища і лінгвофілософських ідей, у світлі яких воно розглядається».

вівторок, 27 жовтня 2015 р.

Заповіді 104-річного мудреця Андрія Ворона: як жити в здоров'ї і радості

Мудрість довгожителів має неоціненну важливість для тих, хто хоче прожити довге життя. За кожною думкою стоїть особистий досвід, кожен висновок перевірено часом.
Уривки з книги «Многії літа. Благії літа. Заповіді 104-річного мудреця Андрія Ворона для довгого і радісного життя ».

  1. Навчися бачити навколо все живе і радіти всьому - траві, дереву, птахам, тваринам, землі, небу. Вдивляйся в них добрими очима і з уважним серцем - і відкриються тобі такі знання, які не знайдеш у книгах. І побачиш у них себе - приборканого і оновленого.
Детальніше ... 
Джерело: http://fithacker.ru

понеділок, 26 жовтня 2015 р.

"Як це у них". Польський досвід реформи середньої освіти

Польський війт Марія Батизька-Войцик може годинами розповідати про освіту у своїй ґміні.
Саме на освіту її команда зробила ставку ще на наприкінці 90-х.
Тепер усі 5 публічних шкіл ґміни Лєшноволі – саме так називають неприватні школи у Польщі – потрапляють до невеликого 4-відстоткового прошарку найкращих шкіл Польщі.
"Від держави ми отримуємо близько половини коштів, іншу ж частину доплачуємо самі", – каже Батизька-Войцик, сидячи у сучасній залі для перемовин у Центрі освіти й спорту в Мисядло.
Саму будівлю цього центру, який попри свою таку назву є школою для учнів початкової школи (1-6 клас) та гімназії (7-9) класів, ґміна будувала своїм коштом.
На цей проект їм не вдалося залучити гроші ЄС. Аргументація європейських фондів була проста: Лешноволя – багата ґміна, може й сама витягнути проект на суму 53 мільйонів злотих. 
І справді – змогла.
 Детальніше ...

Джерело: http://life.pravda.com.ua/society/2015/10/25/202280

субота, 17 жовтня 2015 р.

Школам потрібні аналітики

Про академічні навички - критичне мисленні, уміння працювати в команді, комп'ютеру грамотність зовсім недавно почали говорити серйозно. Поки в школах продовжують натаскувати на стандартизовані тести, експерти усього світу думають над тим, як розвинути в школярах навички, необхідні для виживання в цифрову епоху. Про те, чому без цього не обійтися, розповідає Патрік Гріффін, засновник дослідницького проекту ATС21S і директор Центру дослідження оцінки в Університеті Мельбурна.
Джерело: http://www.edutainme.ru